Ще юнаки, ще майже діти,

А навкруги і смерть, і кров.

“На порох стерти, перебити!” —

Іде на Київ Муравйов.

Полків його не зупинити,

Та рано тішаться кати:

Коли стають до зброї діти,

Народ цей — не перемогти!

Ці рядки український поет Микола Луків присвятив подвигу української молоді – студентам і гімназистам – які 29 січня 1918 року прийняли нерівний бій з більшовицькою навалою біля станції Крути та поклали найдорожче на вівтар свободи – власні життя.

 Під Крутами загинуло кілька десятків вояків УНР, які були переважно київськими студентами та гімназистами. Червоногвардійці мали чисельну перевагу та в них було більше військового досвіду. Тому вони зуміли захопити станцію Крути, після чого був відкритий шлях на Київ.

Трагедія під Крутами одразу викликала великий суспільний резонанс і стала символом опору агресорам. Зараз події під Крутами знову сприймаються актуально, бо викликають певні паралелі з подіями початку війни на Донбасі.

Станція Крути – маловідомий населений пункт. Вона розташована поблизу селища Крути та села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва та 18 км на схід від Ніжина. Якщо їхати з Конотопа до Києва, то і сьогодні так само проїздиш Бахмач і Ніжин.

Аскольдова могила, де поховані жертви бою під Крутами, розташована на Печерських пагорбах біля Паркової дороги. Зазвичай смолоскипна хода, учасники якої вшановують пам'ять героїв Крут, починає свій рух від заводу "Арсенал" і далі йде до місця поховання загиблих студентів.

Зараз на Печерських пагорбах розташований ряд меморіальних об’єктів, побудованих в різний час і з різного приводу. Парк з алеєю Слави загиблих солдатів Другої світової війни. У цьому ж парку розташований меморіал жертв Голодомору. За Києво-Печерською Лаврою знаходиться відомий військово-історичний музей, на даху якого стоїть монумент Батьківщина-Мати.

Так склалося, що меморіальні об’єкти знаходяться поряд з туристичними, прогулянковими алеями, на яких у непогану погоду завжди багато людей. Однак, гуляючи цими приємними місцями з гарними краєвидами, не варто забувати, яку ціну свого часу заплатили українські військові у війні за Батьківщину.

Подвиг студентів-крутян став символом мужності та беззастережної любові до власної Батьківщини. За часів радянської влади, про бій під Крутами забули на довгих 70 років, до отримання Україною незалежності. Тільки в останні роки історики почали активно вивчати наявні матеріали. І хоча зараз виникає більше питань, ніж відповідей, незмінним залишається один факт: битва під Крутами – одна з визначних сторінок історії України, яку ми маємо пам’ятати.