26 квітня 1986 року відбулася найстрашніша катастрофа ХХ-го століття

– аварія на Чорнобильській АЕС. На цьому тижні були проведені години

спілкування під лозунгом «Гірчить чорнобиль крізь роки».

Чорною плямою на нашій блакитній планеті

стала Чорнобильська катастрофа.

33 роки пройшло з тих пір, 33 роки смертоносна пилюка з ядерної печі

покриває білі хати, поля і ліси, 33 роки цвітом скорботи і суму зацвітають

Чорнобильські сади. Проходять роки, та біль Чорнобильської катастрофи

ніколи не зітреться з людської історії, не згасне у віках.

Ми висловлюємо свою безмірну вдячність героям нашої Батьківщини,

які ціною свого життя захистили світ від небувалої біди.

Чорнобиля гіркий полин

На серце ліг незримо й тяжко,

І пливе над землею дзвін

Із тихим стогоном протяжно.

То дзвонять дзвони не Хатині,

Де слід лишила свій війна,

Це стогнуть землі України,

Де мирний атом не мина.

Він впав смертельною росою

На рай дібров, на зелень трав,

Своєю чорною косою

Провів по розмаїттю барв.

І попелом покрились села,

І згинуло усе живе,

Пропали усмішки веселі,

Замовкло птаство лісове.

Лиш на отруєній землі

Небачена розкрилась квітка –

Про допомогу крик німий,

Між попелом остання іскра.

Запала тиша…