Школа — велика дитяча країна, В ній відкривається білий наш світ. Тут пізнає себе кожна дитина, І відправляється звідси в політ. Знань надається тут першооснова, Жити, дружити учились ми в ній. Школу скінчили та линемо знову В дзвінкоголосий і радісний рій. В школі так щиро сміятися вміли, Рішення легко приймалися в нас. Впевнено всі ми до мрії летіли… А повернутись не сила й не час…
Понад Бабиним Яром летять журавлі, Вересневе ридання. Понад Бабиним Яром летять журавлі, Як надія остання. Чорні тіні летять у тиші важкій, У своїй самотині. Понад осінь летять, понад ночі і дні, Ці тіла журавлині. І несуть недосяжність на кожнім крилі, І зникають у мреві. Понад Бабиним Яром летять журавлі, Ці плачі вересневі.
У 2021 році виповнюється 80-та річниця трагічних подій Бабиного Яру. Подібно до табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцимі, Бабин Яр в Україні став символом знищення євреїв Європи під час Голокосту. Тільки за два дні 29-30 вересня 1941 р. тут було розстріляно нацистами близько 34 тисячі євреїв. Трагедія Бабиного Яру та інші події Голокосту, масові вбивства, знецінення людського життя вплинули на загальну атмосферу в українському суспільстві, позначились на багатьох подіях історії України. Із шести мільйонів європейських євреїв, знищених нацистами та їх поплічниками у ході «остаточного вирішення єврейського питання», близько 1,5 мільйона були українськими євреями. Безумовно, вивчення багатокультурної історії України неможливе без розгляду цієї сторінки історії, що, зокрема, відповідає сучасним рекомендаціям Ради Європи. Кажуть, коли вичерпується пам’ять, трагедії повторюються. Як і де зберігається пам’ять про Бабин Яр? Як не допустити повторення трагедій? Зрозуміти це допоможуть нам уроки пам’яті, проведені у нашому закладі: «Трагедія Бабиного Яру – в серці українського народу» (5 клас), «Бабин Яр – це наша незагойна рана…» (6 клас), «Погляд у минуле: Бабин Яр» (7 клас), «Бабин Яр: без права на забуття» (8 клас), «Не вмре пам’ять про Бабин Яр» (9 клас), «Все мовчки тут кричить!» (11 клас). Весь світ знає Бабин Яр як місце, де було заперіод 29-30 вересня 1941 року розстріляно 33771 особу, до 3 жовтня – до 52 тисячі, до кінця 1943 року – до ста тисяч. 80 років минуло, але й досі страшні цифри важко збагнути. Той, хто не пам’ятає своєї історії, той не має права і на краще майбутнє. І ми повинні пам’ятати, щоб це не повторилося.