Живе Кобзар у пам’яті народу,

                                                                     Живуть його слова, і мрії, і думки.

                                                                         Хоч зазнавав великі перешкоди,

                                                               Та спадщина його сягла віки».

        Минають віки, стираються написи на камені, тліють книги, руйнуються будівлі, але       слово Шевченка – живе і вічне. Шевченкова поезія давно стала найважливішим і нетлінним складником духовного єства українського народу. Шевченко – це не тільки те, що вивчають, а й те чим живуть. В ході Шевченківських днів цікавими та пізнавальними для учнів стали виховні години: «Є в Шевченка народження дата – дати смерті в Шевченка немає», «Великий син великого народу», «Ми чуємо тебе, Тарасе», «Іду з дитинства до Тараса», «Провісник долі України», на яких учні  майстерно декламували його поезії, продемонстрували свої знання з життєвого і творчого шляху поета, а також малювали ілюстрації до творів Шевченка, вшановуючи пам’ять не лише Шевченка-поета, а й Шевченка-художника.